Володар Світла

Акторська гра – всього лише фасад,
Без світла рамп і сцена – то не сцена!
Майстрів руками твориться краса,
І всесвіт налаштовує антени.

В театрі все важливо, як на те:
І грим, і дивовижність декорацій.
І кожне слово мовлене просте,
І об’єктив настирних папарацці.

Їх сотні тих, хто творить ці дива,
Вони без слави, визнання і гриму.
І знов якась епоха оживає,
А квіти глядачі дарують примам.

Епоха кожна – то букет інтриг,
І де твоя та загадкова терра?
Шляхів багато, але твій котрий?
Можливо серед транспортних артерій?

І хлопець все шукав свої стежки,
Та ж руки є: всього навчиться, зможе!
Ковальський молот – он який важкий,
А він кував з майстрами огорожу!

А на Подолі – здавна ковалі!
І музика найліпша – дзвін металу!
Така краса на цій святій землі,
Життя, щоб осягнути все, замало.

Художнє фото – стільки різних див
Застигне на світлинах незрівнянних!..
…Творили тут і Кий, і Щек, Хорив…
Андрій… Андрій – то завжди первозваний…

Покликав на Майдан соборний дзвін-
То не вагався – і після роботи
Розносив чай, складав бруківку він,
Актором стати ще устигне потім!

А тут – вистава, де жорстока гра,
І тут щодня десятки кульмінацій.
Тут лиш кострища – і немає рамп,
Цілодобова боротьба і праця.

Героїв не впізнаєш у юрбі –
Вони прості, усміхнені, мов обрій!
В щоденнику лиш записи скупі:
“Все буде добре!” “Все ок'”, “Все буде добре!”

До нього прислухалися, і він
Для друзів на Майдані був Філософ.
Для всіх, кого також покликав дзвін,
Що розбудив буремну пізню осінь.

Майдан – театр – Майдан – театр – Майдан…
Оця новітня неприступна Троя!
Зіграв він, знемагаючи від ран,
І першу, і останню роль – Героя!

Повідомити про помилку