Позняк Андрій Анатолійович
Андрій Позняк: Життєпис
Андрій Позняк народився у селі Борівка Макарівського району Київської області. У 2003 році закінчив борівську середню загальноосвітню школу. Любив природу, під час навчання у школі разом з друзями висадив величезну алею фруктових дерев, за що отримав похвальну грамоту від директора школи. Займався спортом, їздив на змагання.
У 2006 році був призваний на строкову службу у лави Збройних Сил України, служив в інженерних військах. Після демобілізації мешкав у Києві. Працював в охоронній фірмі. Був доброю, спокійною та врівноваженою людиною.
Участь в Революції Гідності
Взимку 2013 – 2014 років юнак перебував на Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції Гідності. 3 березня 2014 року тіло Андрія Позняка було знайдено у центрі Києва з вогнепальним пораненням у голову.
Прощання з Андрієм Позняком
Поховали Героя у селі Борівка Макарівського району Київської області.
Андрій Позняк пішов із земного життя у віці 25 років – таким молодим він і залишиться назавжди в пам’яті людей нашого та всіх прийдешніх поколінь…
Вшанування пам’яті Героя
У червні 2015 року у селі Борівка на фасаді будівлі Борівського навчально-виховного об’єднання було встановлено меморіальну дошку пам’яті Андрія Позняка.
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Андрію Позняку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
