Васільцов Віталій Валерійович

Короткий життєпис

Васільцов Віталій був уродженцем с. Гаврилівці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької області. Мешкав у с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області. Він був високоморальною людиною. Закінчив аграрний університет, стажувався за кордоном. Був одним з кращих професіоналів у декоративному садівництві України. Працював ландшафтним дизайнером. Гуртував навколо себе соціально активних людей, відроджуючи народні традиції. За власні кошти відновив стару криницю загального користування. Безкоштовно, за власною ініціативою, обрізав дерева у селі. Планував з друзями створити у своєму селі Жорнівці новий дендропарк для прогулянок громадян. Ходив на богослужіння до церкви села Княжичі.

Він був застрелений 18 лютого на перехресті вулиць Велика Житомирська і Володимирська в Києві пострілом з будинку Міністерства внутрішніх справ України. Куля влучила в живіт. Знаходився в Олесандрівській (Жовтневій) лікарні на вул. Шовковичній.

Поховали Віталія 21 лютого 2014 року у Жорнівці, на похорони прийшли жителі двох сіл – його Жорнівки і сусіднього села Княжичі. Залишив дружину і двох донечок — однорічну і семирічну.

Васільцову Віталію було 36 років…

Нагороди та відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Віталію Васільцову було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).