Бондарев Сергій Анатолійович

Сергій Бондарев. Короткий життєпис.

Сергій Бондарев був вихідцем з Донецької області – народився у місті Краматорську. Останні 2 роки свого життя проживав у Києві, куди переїхав разом зі своєю родиною. Столиця завжди його вабила своїми масштабами, великими професійними можливостями і віковою тисячолітньою історією, якою просочені вулиці цього величного міста. Працював у провідних IT-компаніях України: Luxoft і GlobalLogic. Будучи фахівцем в галузі інформаційних технологій, він реалізовував свої професійні здібності не лише в розробці програмного забезпечення, але і в управлінні проектами та командами. Легкість в спілкуванні і життєрадісність забезпечили йому широке коло друзів і знайомих як в Україні, так і по всьому світу, а вагомий професійний досвід – беззаперечний авторитет серед колег. Він був відповідальною людиною, а у всіх справах, за які брався, він завжди прагнув досягнути максимального результату і йому це вдавалось!

Прекрасний друг, товариський і оптимістичний, він завжди був душею будь-якої компанії, в яку потрапляв, викликаючи у оточуючих зацікавлення та посмішки на обличчях. Сергій був також різносторонньо розвиненою людиною, займався спортом, вивчав іноземні мови, багато часу приділяв читанню книг професійного спрямування. Дуже любив подорожувати і вивчати культуру і історію інших країн і націй, був аматором і знавцем історії власної країни. Завжди був патріотом України! Такий же дух патріотизму він прищеплював своїм друзям та знайомим.

Ще у 2004 році, проживаючи на той час в Донецькій області, він приїхав в столицю як активіст Помаранчевої революції. Під час Революції гідності 2013 – 2014 років він також не залишився осторонь, а завжди був у серці гарячих подій в Києві, відстоюючи краще, європейське майбутнє для своєї країни. Починаючи з листопада 2013 року, він завжди свідомо відвідував народні віче на Майдані. Дуже часто після роботи також приходив, щоб допомогти протестувальникам в будівництві барикад, чергував на барикадах. Він твердо вірив в силу української нації в її прагненні поміняти наше майбутнє на краще і до останнього свого подиху був разом зі своїм народом в його боротьбі. Він був чоловіком, готовим віддати своє життя за спокійне і впевнене майбутнє України. Ввечері 18 лютого 2014 року Сергій також був на Майдані. Як повідомила дружина, останній телефонний дзвінок від чоловіка вона отримала о 19.40 з Майдану, з центру подій. Загинув Сергій вночі з 18 на 19 лютого від чотирьох кульових поранень в груди, плече і шию під час штурму силовиків біля Будинку профспілок. Звістку про страшну втрату родина отримала лише два дні по тому.

Сергій залишив дружину Світлану, з якою вони чекали свого первістка – на момент його загибелі жінка була на сьомому місяці вагітності. Світлана згадує про свого чоловіка: «Сергій був для мене одночасно прекрасним люблячим чоловіком, вірним другом, мудрим наставником і надійним партнером, з яким можна було упевнено і спокійно крокувати по життю, долаючи усі перешкоди і радіючи кожному дню. Його світлий образ i щира усмішка завжди житимуть в наших серцях!»

Сергію Бондареву було 32 роки…

Нагороди та відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Сергію Бондареву було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).