Недописана програма

Той нагороди щемний блиск…
Уже минуло кілька весен.
Буває, в серці ужились
Донецьк, і Київ, і Одеса.

Чому Одеса, хто спита?
Бо там любов його розквітла.
Подарували ті міста.
Йому гармонію і світло.

А тут Майдан! Здавалось – гра,
То лиш сюжет нових історій,
І позначки нових програм
У небесах на моніторі.

Здається – доторкне крилом –
І оживе клавіатура.
Немов якесь життя за склом…
А тут реалії похмурі.

А він сміється: “Не журись!
Ми переможемо, я знаю!”
От тільки донька. Чи колись
Хоча б на фото упізнає?

А весни у рясний росі
В струмку заблуканий кораблик…
Він мав піти туди, де всі.
Запрограмовано – і крапка.

Такий прекрасний білий світ…
Ці Богом писані програми!
Найкращий український цвіт
У Всесвіт сипле пелюстками.

Повідомити про помилку