Якщо не ми…
Іти я мушу, матінко, пробачте!
Я повернуся, може, до весни…
А Ви не плачте, мамо, Ви не плачте,
Бо хто, якщо не ми?.. Якщо не ми…
Дивіться, мамо, день який чудовий,
Зимовий день, неначе дивна казка…
А там, на площах, мій народ мордує
Вороння чорне у шоломах й масках.
– Іди, синочку! Я благословляю.
Молитися я буду день і ніч,
Бо той Майдан тепер для мого краю,
Немов раніше Запорізька Січ…
Іди, мій сину… Нехай Бог боронить
Весь наш народ від владної чуми…
Я б теж пішла у ті твої загони,
Бо хто, якщо не ми?.. Якщо не ми…
Автор – Лідія Яр
