Шілінг Йосип Михайлович

Короткий життєпис

Йосип Шілінг був мешканцем с. Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області. Народився він в багатодітній сім’ї, мав 4 братів і двох сестер – старшу Анну і молодшу Оксану. Навчався в Бориславському професійно-технічному училищі. Потім працював будівельником.

У Йосипа Михайловича завжди була активна життєва позиція. Ще в часи національного відродження і боротьби за відновлення української державності він приймав участь в діяльності Української Гельсінської Спілки, також був членом Української республіканської партії.

Не залишився чоловік осторонь і під час Революції Гідності. В той страшний кривавий день 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві, коли злочинна влада Януковича вбивала свій народ, Йосип Шілінг також був там серед інших протестувальників. Життя чоловіка обірвалось біля Жовтневого палацу. Куля снайпера влучила в голову трохи вище лівого ока. Смерть настала миттєво. Він став одним з перших загиблих в той день. В готелі “Україна” тіло чоловіка ідентифікували завдяки пенсійному посвідченню, яке було при ньому.

Залишив дружину Анну та 2 дочок. Поховали Героя на сільському цвинтарі у його рідному селі Вороблевичі Дрогобицького району.

Йосипу Шілінгу був 61 рік…

Нагороди та відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Йосипу Шілінгу було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).