Чернець Віктор Григорович

27 травня 1977 — 19 лютого 2014
Чернець Віктор Григорович

Короткий життєпис

Чернець Віктор був мешканцем с. Подібна Маньківського району Черкаської області. Він був справді доброю людиною. Гуртував навколо себе всю велику родину, і ніхто ніколи не тримав на нього зла. Першою мрією чоловіка було дати достойну освіту своїм дітям.

Під час революції він з дружиною уважно стежили за ситуацією в Києві. І Віктор дуже хотів їхати в Київ, бо переживав за тих, хто ризикує життям на Майдані. Тому не лишився осторонь, коли громада села пішла захищати блокпост на трасі Одеса-Київ, щоб «тітушки» та спецпризначенці не дісталися до столиці. Там його на шаленій швидкості збив джип, що супроводжував бандитів та пробивав дорогу внутрішнім військам.

Все село плакало, коли його ховали. А день був сонячний і світлий,і здавалося, що небеса радо його приймають. У Віктора залишилося дві донечки, 11 і 16 років.

Чернецю Віктору було 36 років…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Віктору Чернецю було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Google+