Мамо, не плач

Опубліковано в Присвята | Позначено:

Мамо, не плач

Мамо, не плач,
Я повернусь весною.
Прийду на світанні в садок із росою.
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач, так судилося, ненько.
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько.
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає.
І рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває.
Душа за тобою щемить.

Мамочко, вибач, за чорну хустину.
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. І любив Україну.
Вона, як і ти, була в мене одна.

Автор: Оксана Максимишин-Корабель

Споріднені та схожі сторінки:

Мамо, я – екстреміст! Мамо, я - екстреміст, Нас вчора травили газом, Та я не боявся впасти - У мене тепер є вісь. Мамо, я - екстреміст! Бо брат мій, що прагнув в...
Першому з Небесної Сотні Ти бачиш, Сергію, світає, Майдан прокидається вже. Чи встиг долетіть ти до раю, Де війн не буває й пожеж? Бо тут у нас пекло, Серьожо, Б’ют...
Мене дух правди кликав у столицю... Мене дух правди кликав у столицю, Я рвався кожен день, як птах щораз, Щоб захистити рідний край, світлицю І небо синє в неспокійний час. Бор...
Google+