Опанасюк Валерій Адамович
Короткий життєпис
Опанасюк Валерій народився в селі Дюксин Костопільського району Рівненської області. Працював автомеханіком. Як розповіла сестра Валерія, з дитинства у нього було підвищене відчуття справедливості. Він ніколи не звертав уваги на матеріальні речі: йому однаково було, чи бідний, чи багатий – завжди заступався і допомагав усім, хто цього потребував. Валерій ділився усім, що мав, був співчутливий і жертовний. Його добре серце вміщало усіх, він не міг довго тримати зла. Не міг пройти байдуже, якщо бачив, що комусь потрібна допомога. Там, де біда, був завжди перший. Брат дуже переживав за долю країни, хотів кращого життя для дітей. Закликав нас виходити, щоб не мовчали, та казав: «Якби вся Україна встала, щоб без жертв!» Коли у січні загинули хлопці, не міг з цим миритися: «Скільки там діточок! Як я можу ховатися за їхніми спинами? Я повинен добиватися заради дітей». У 2004 році Валерій відстоював майбутнє під час Помаранчевої революції.
Загинув від кулі снайпера, коли відтягував з передової поранених людей.
Похорони відбулися 23 лютого в Рівному. Похований на кладовищі «Нове». Без батька залишились четверо маленьких дітей: 10-річна Ангеліна, 7-річний Ілля, 4-річна Софійка і 3-річний Артем. Також у Валерія є 20-річний син Леонід від першого шлюбу, який зараз живе з матір’ю в Житомирській області.
Опанасюку Валерію було 42 роки…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Валерію Опанасюку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
