Гурик Роман Ігорович
Короткий життєпис
Роман Гурик проживав у місті Івано-Франківську. Був студентом філософського факультету у Прикарпатському університеті.
Загинув 20 лютого на передовій під час зіткнень на вулиці Інститутській від кулі снайпера у скроню.
Похований у Меморіальному сквері в Івано-Франківську, поряд із могилами Січових Стрільців.
Роман Гурик пішов із земного життя, маючи лише 19 років – таким юним він залишиться назавжди в пам’яті людей нашого та всіх прийдешніх поколінь…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Роману Гурику було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Спогади про Романа Гурика
Налаштовувати людей на свій лад для Романа не складало жодних труднощів. Він умів правильно подати, переконати, а іноді достатньо було тільки милого погляду. Весела вдача, відвертість, впевненість у собі, відсутність комплексів, комунікабельність забезпечували йому безліч друзів. Хлопець легко адаптовувався у будь-якому середовищі, завжди знаходив спільну мову з тими, хто був до вподоби…
Із спогадів про Романа Гурика
