Гурик Роман Ігорович
Короткий життєпис
Роман Гурик проживав у місті Івано-Франківську. Був студентом філософського факультету у Прикарпатському університеті.
Загинув 20 лютого на передовій під час зіткнень на вулиці Інститутській від кулі снайпера у скроню.
Похований у Меморіальному сквері в Івано-Франківську, поряд із могилами Січових Стрільців.
Роман Гурик пішов із земного життя, маючи лише 19 років – таким юним він залишиться назавжди в пам’яті людей нашого та всіх прийдешніх поколінь…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Роману Гурику було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Спогади про Романа Гурика
Він умів ставити непрості завдання своїм співрозмовникам, спостерігати за ходом їхнього мислення, ставити нові і нові запитання, які заводили у глухий кут…
Із спогадів про Романа Гурика
Є люди, життя яких весь час мчиться… Вони – оптимісти. З ними легко спілкуватися, до них, як до магніту, весь час притягуються інші… Вони горять самі, й запалюють навколо себе інших. Це лідери по життю… Роман був саме з таких…
Із спогадів про Романа Гурика
