Реквієм за Небесною Сотнею

Чому так швидко
Забрало небо?
Загасло світло –
І вже нема…
У мами сина…
Кричу до тебе,
Така холодна
Тая зима…

Чому так швидко
Забрало небо?
Тут було сонце –
І вже нема…
А як же, хлопче?
А як без тебе
Засне та матір,
Що тепер сама?..

Прощай, Друже,
Болить дуже
І не загоять
Рани ці дні…
Ідуть до неба
Хмари білії
Несуть з собою
Твої сни…
Твої сини!

Речитатив:
Їх серце б’ється в небесах
Небесна Сотня молодих
А в мами сльози на очах
І так душа болить за них…
Світлій пам’яті Небесної Сотні

Слова: Наталка Карпа, Юрій Синенький
Музика: А. Лемішко