Веремій В’ячеслав Васильович

22 лютого 1980 — 19 лютого 2014
Веремій В’ячеслав Васильович

Короткий життєпис

Веремій В’ячеслав був мешканцем міста Києва. Працював журналістом в газеті «Вести».

19 січня на вул. Грушевського від вибуху гранати отримав тяжку травму ока. 18 лютого вийшов на роботу після тривалого лікування. Повертаючись на таксі додому, був зупинений та побитий «тітушками» на перехресті вул. Великій Житомирській і Володимирської в Києві. При цьому отримав вогнепальне поранення в груди. Помер у лікарні швидкої допомоги. Смерть наступила через втрату крові та отримання поранень, не сумісних з життям.

Залишив дружину Світлану та 4-річного сина Максима. Похований на Лісовому кладовищі в Києві.

Веремію В’ячеславу було 33 роки, до свого наступного Дня народження він не дожив 3 дні…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року В’ячеславу Веремію було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Світлини з В’ячеславом Веремієм

Google+