Хлопчина з Майдану

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено:

Хлопчина з Майдану

Вже йому сімнадцять!
І хлопчина знає,
Що Майдан, як ватра
В горах, не згасає.

Пліч-о-пліч із друзями
Він носив бруківку
І не знав, що снайпер вже
Зарядив гвинтівку.

Що йому за вбивство
Заплатили гроші.
Уп’ялись в країну
Бандюки, як воші.

…Куля зловорожа
Вдарила у груди.
На щиті до храму
Несли хлопця люди.

Він не знав, що рана
Так пече у грудях,
Що вмирати важко
В самоті – на людях.

– Нащо йшов на битву? –
В небесах заплаче
Сам Ісус, поглянувши
На лице юначе.

Сніг на сірі очі
Ліг, немов хустина.
На щиті вмирала
Мамина дитина.

Нічка йому груди
(Змерзне!) накривала,
А що буде завтра,
Нічка не вгадала.

Над храмами зорі
Мертвим не завадять,
А Майдан в столиці
Фарисеї зрадять.

Автор – Неля Кінзерська

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

izmir eskort - eskort mersinizmir eskort - eskort mersin

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+