На 20-ій сторінці

На 20-ій сторінці… Далі – аркуші чисті.
Ще калинові грона з-під руки ожили б.
Чистоту закривавив несподіваний вистріл.
І налякані сосни учепились за глиб.

У Холоднім Яру що не стежка – загадка.
Буде час дочитати – он литаври гудуть»
На 20-ій сторінці залишилась закладка,
Козакам же не вперше зупиняти орду!

Наймолодший. Мов янгол. Та геройської вдачі.
Олівці тільки й пензлі ще торкалися рук.
Тут модерний дизайн. Найскладніші задачі.
Ні шабель, ні пістолів – закіптюжений брук.

Над прадавнім Дніпром дивовижні світлини,
Гімн співали у відчаї до хрипоти.
І на грудях у хлопців малювалась калина.
Було боляче й страшно. Але хто ж, як не ти?..

Він дерев насадив. Будуть сосни шуміти.
Видно з космосу, певно, той тризуб молодий.
Світ абсурдний насправді, як розстріляні діти…
Коли сотні дорослих не спинили біди.

Він би знову пішов, якби можна спочатку,
Наймолодший із сотні, побратим-янголя.
На двадцятій сторінці куля випекла крапку.
На малюнках юнацьких – українська земля.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка