Швець Віктор Миколайович

8 жовтня 1955 року — 19 лютого 2014
Швець Віктор Миколайович

Короткий життєпис

Швець Віктор був мешканцем села Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Був колишнім військовим, мав звання старшого мічмана у відставці. Перебував на пенсії.

18 лютого надвечір пішов на Майдан, як сам казав, захищати молодь. О 23:00 подзвонив сім’ї і сказав, що з ним усе добре, а вже о 4 годині ранку його дружині телефоном повідомили, що він загинув. Його пораненого, але ще живого везли у Лікарню швидкої допомоги з Михайлівської площі. Потім забрали у райвідділ Шевченківського району, звідки відправили в морг на Оранжерейну. У моргу смерть зафіксували як приблизно перша година ночі. Коли хоронили Віктора Миколайовича, то бачили у нього вогнепальні поранення в грудну клітину. Всього поранень було 7, із яких 2 поранення кулями, випущеними із помпової рушниці.

Залишив доньку Олену та дружину Тамару.

Швецю Віктору було 58 років…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Віктору Швецю було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Світлини з Віктором Швецем

Google+