Гриневич Едуард Михайлович

31 травня 1985 — 20 лютого 2014
Гриневич Едуард Михайлович

Короткий життєпис

Гриневич Едуард народився у с. Деревок Любешівського району Волинської області. Навчався у Рівненському гуманітарному університеті, захоплювався інформаційними технологіями. Був громадським активістом, членом Всеукраїнського Об’єднання “Свобода”. Наполегливий і цілеспрямований… У нього було чому повчитися. Деякий час він працював в “Укртелекомі” міста Луцька. Потім вирішив розпочати власну справу: ремонтував телефони та підключав Інтернет по району. Оточуючі завжди дивувалися та захоплювалися його добротою і тактовністю, які поєднувалися з внутрішньою стійкістю та ідейністю. Він звик діяти, а не говорити. “Ніхто не бачить світ твоїми очима…”, “Я не дозволю тебе продати”, – пише він на своїй сторінці ВКонтакті. Він Герой, який боровся до кінця.

На Майдан приїздив тричі. Коли поїхав востаннє, вступив до “Волинської Сотні”. Його бабуся просила не їхати, відчувала біду. А внук казав: “Я їду за народ. Якщо не ми, то хто?”. Вважав це справою честі та гідності. 19 лютого куля застрягла у бронежилеті чоловіка, ніби попередження. Та наступного дня боєць Волинської сотні знову пішов на передову. Куля, випущена снайпером, була смертельною. Його тіло знайшли у дворі Михайлівського собору.

22 лютого земля рідного села Деревок, що на Любешівщині, прийняла його у свої холодні обійми. У Героя залишилися старенькі дідусь і бабуся, мама, сестра Тетяна та маленька племінничка Юля, яку він обожнював.

Гриневичу Едуарду було 28 років…

Вшанування пам’яті Героя

31 травня 2017 року, – в День народження Едуарда Гриневича, – в його рідному селі Деревок Любешівського району Волинської області, на центральній площі, названій його іменем, було відкрито пам’ятний знак Герою.

Освячення пам

Освячення пам’ятного знаку

Слава Герою

Слава Герою

Площа Едуарда Гриневича

Площа Едуарда Гриневича

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Едуарду Гриневичу було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Спогади про Едуарда Гриневича

Був звичайним хлопцем. Щоправда, разом із тим особливим: зануреним у свої думки, кудись поспішаючим і заклопотаним. Це й не дивно, бо ж намагався всюди встигнути, нікому не відмовити у допомозі, ніби відчував, що так мало років відміряє йому доля…

Із спогадів сестри про Едуарда Гриневича

Відеофільм про Героя від Волинської обласної ДТРК

Живим на згадку: Який він був

Світлини з Едуардом Гриневичем

Google+