Гриневич Едуард Михайлович
![Гриневич Едуард Михайлович](https://nebesnasotnya.com/wp-content/uploads/Eduard-Grynevych-203x203.jpg)
Короткий життєпис
Гриневич Едуард народився у с. Деревок Любешівського району Волинської області. Навчався у Рівненському гуманітарному університеті, захоплювався інформаційними технологіями. Був громадським активістом, членом Всеукраїнського Об’єднання “Свобода”. Наполегливий і цілеспрямований… У нього було чому повчитися. Деякий час він працював в “Укртелекомі” міста Луцька. Потім вирішив розпочати власну справу: ремонтував телефони та підключав Інтернет по району. Люди завжди дивувалися та захоплювалися його добротою і тактовністю, які поєднувалися з внутрішньою стійкістю та ідейністю. Він звик діяти, а не говорити. “Ніхто не бачить світ твоїми очима…”, “Я не дозволю тебе продати”, – пише він на своїй сторінці ВКонтакті. Він Герой, який боровся до кінця.
На Майдан приїздив тричі. Коли поїхав востаннє, вступив до “Волинської Сотні”. Його бабуся просила не їхати, відчувала біду. А внук казав: “Я їду за народ. Якщо не ми, то хто?”. Вважав це справою честі та гідності. 19 лютого куля застрягла у бронежилеті чоловіка, ніби попередження. Та наступного дня боєць Волинської сотні знову пішов на передову. Куля, випущена снайпером, була смертельною. Його тіло знайшли у дворі Михайлівського собору.
22 лютого земля рідного села Деревок, що на Любешівщині, прийняла його у свої холодні обійми. У Героя залишилися старенькі дідусь і бабуся, мама, сестра Тетяна та маленька племінниця Юля, яку він обожнював.
Гриневичу Едуарду було 28 років…
Вшанування пам’яті Героя
31 травня 2017 року, в День народження Едуарда Гриневича, в його рідному селі Деревок Любешівського району Волинської області, на центральній площі, названій його іменем, було відкрито пам’ятний знак Герою.
Нагороди та відзнаки
![Золота Зірка Героя України](http://nebesnasotnya.com/images/zolota-zirka.jpg)
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Едуарду Гриневичу було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).
![Медаль за жертовність і любов до України](http://nebesnasotnya.com/images/medal-za-zhertovnist.jpg)
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
![Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава](http://nebesnasotnya.com/images/gramota-svyatoslava.jpg)
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Спогади про Едуарда Гриневича
Був звичайним хлопцем. Щоправда, разом із тим особливим: зануреним у свої думки, кудись поспішаючим і заклопотаним. Це й не дивно, бо ж намагався всюди встигнути, нікому не відмовити у допомозі, ніби відчував, що так мало років відміряє йому доля…
Зі спогадів сестри про Едуарда Гриневича