Мамо, я не вернусь

Опубліковано в Проза і поезія

Мамо, я не вернусь

Мамо, я не вернусь,
Я до кінця тут буду,
В моїх роздертих грудях час зупиняє плин…
Знаєш, ця смерть комусь
Правди уроком буде,
Вірю, діждеться Суду кат, що мене убив!

Мамо, страху нема –
Страшно лише убивцям,
Зло їх спотворить лиця, наче гіркий дурман,
Довго їм ця зима
Буде кривава сниться
Спалахом блискавиці. Мамо, їх жде пітьма!

Рідна моя, не плач,
Буде катам розплата,
Нині сумне, та завтра вітер розвіє дим,
Спалимо геть до тла
На волелюбних ватрах
Наші одвічні ґрати, трішки лишень зажди!

Мамо, прости мені,
Як пробачала часто,
Знаєш, не страшно впасти, гірше – коли проспав
Мить для звитяг борні…
Мамо, мій обрій гасне,
Я відчуваю ласку світлих очей Христа…

Автор: Наталія Крісман

 

Пісенна версія

Музика та виконання: Валентина Люліч


Споріднені та схожі сторінки:

Восьмий Присвята Максиму Горошишину Він восьмим був. Але спитай-но матір: Котрого пальця вріж - той і болить. Так склалося: то дім, то інтернати, Та й...
Одеса – Київ Присвята Віктору Чернецю Одеса - Київ, Київ - Одеса, Обабіч траси, обабіч весен. Обабіч сонця - громи і зливи, Нема безстрашних, та є сміливі!...
Квітковий годинник Присвята Івану Тарасюку О Луцький замок! О краса і сила, Історії скарби, її могуть. Циганка хлопця раптом зупинила: "Ти бережи себе, дитино, теб...
На чумацьких шляхах Присвята Олександру Капіносу На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають з...
Спинися, мить! Присвята В’ячеславу Веремію Про таких кажуть: "Жити не вміє!" Про таких скажуть: "Ет, диваки!" Неспокійних часів Веремія... Хліб медійника часом...
Google+