Зайко Яків Якович

4 квітня 1940 — 18 лютого 2014
Зайко Яків Якович

Короткий життєпис

Зайко Яків був білорусом, громадянином України. Народився у с. Делятичі Гродненської області, Білорусь. Мешкав у м. Житомирі. Журналіст, редактор газети «Голос громадянина». У 1989—1993 рр. очолював Громадянський фронт Житомирщини. Був народним депутатом України першого скликання. Автор багатьох історичних і публіцистичних творів, зокрема, серії книг «Літопис державотворення».

Помер від інфаркту, втікаючи від «Беркуту» під час наступу силовиків на протестуючих на вул. Інститутській.

Залишив п’ятьох дітей та сімох онуків.

Зайку Яківу було 73 роки…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Яківу Зайку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Google+