Гаджа Петро Миронович

Короткий життєпис

Гаджа Петро родом із міста Рахова Закарпатської області. Проживав у Києві.

На Майдані був з перших днів. Брав участь в нічних чергуваннях, входив до 8-ої сотні Самооборони. Під час подій під Верховною Радою отруївся газом. Товариші хотіли дати респіратор, але він сказав: “Беріть собі, а я і так хворий”. Зрештою в кінці лютого потрапив до лікарні. Майже місяць лікувався від газових опіків бронхів та легень. Петра виписали з лікарні, він збирався в санаторій, але за кілька днів помер.

Поховали Петра Мироновича 25 березня у Броварському районі. Залишив дружину Марину та 19-річного сина Костянтина. Ще залишилась старенька мама Марія Миколаївна (1938 р.н.), яка мешкає у селі під Полтавою.

Гаджі Петру було 47 років…

Нагороди та відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Петру Гаджі було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).