Капінос Олександр Анатолійович

10 березня 1984 — 19 лютого 2014
Капінос Олександр Анатолійович

Олександр Капінос. Короткий життєпис.

Олександр Капінос мешкав у с. Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Навчався у Львівському лісотехнічному інституті. Член організації ВО «Свобода». Голова громадської організації «Патріот Волині». У 2012 році брав участь в акціях протесту проти «мовного закону», голодував протягом 12 днів.

На майдан їздив періодично кілька разів, належав до сотні «Волинська Січ». Під час протистояння на Майдані в ніч з 18 на 19 лютого його поранили з пневматичної зброї. Сталось це на барикаді поряд з Будинком профспілок та сценою. Куля влучила йому в артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер під час операції.

Олександру Капіносу було 29 років…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександру Капіносу було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Спогади про Олександра Капіноса.

Відео з Олександром Капіносом.

Google+