Синові

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено:

Синові

Присвята загиблому синові
Євгену Котляру

Моя кровинка, я горжусь Тобой!
В тылу не ждал огонь заградотряда.
Ты мог уйти, Ты принял этот бой,
Хотя свистели роем пули рядом.

Когда на землю падали друзья,
– С фанерками нельзя в такую драку! –
Казалось, даже выстоять нельзя,
Вы поднялись и Вы пошли в атаку!

Я б так не смог. Немногие б смогли.
Склоняюсь к дорогому изголовью.
Вы гордость, совесть, честь своей земли,
И землю эту Вы полили кровью!

Прости, я снова плачу, мой Герой,
Ты принял не спонтанное решенье.
Как Ты мне нужен здесь, сейчас, живой!
Я ненавижу жертвоприношенье…

Автор: Микола Котляр

Споріднені сторінки:

Котляр Євген Миколайович Євген Котляр: Життєпис Євген Котляр був мешканцем міста Харкова – тут він народився і виріс. Закінчив музичну школу за класом скрипки, а після заверш...
Зелений фронт Присвята Євгену Котляру Деревам у парку ламали руки, Тріщали аж суглоби. А листки Тремтіли, споглядаючи ті муки, А дерево ж таке росте роки! ...
Мы его называли Птицей Присвята загиблому другові Євгену Котляру Мы его называли Птицей, Потому что такой человек, Он ведь мог на деревьях гнездиться, Там прожить то ...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+