Голоднюк Устим Володимирович
Устим Голоднюк. Короткий життєпис.
Устим Голоднюк мешкав у місті Збараж Тернопільської області. Навчався у Бережанському агротехнічному інституті.
На Майдані від листопада. Під час нападу силовиків 30 листопада був сильно побитий, але згодом знову повернувся на Майдан. 20 лютого він загинув від вогнепального поранення в голову, коли разом з іншими майданівцями пішов у наступ вгору по вул. Інститутській. Куля снайпера обірвала життя юнака вище готелю “Україна” поряд зі станцією метро «Хрещатик».
Похований у Збаражі. Іменем Устима названа його 38-а сотня.
Устиму Голоднюку було 19 років…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Устиму Голоднюку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Спогади про Устима Голоднюка.
Розповіді батька Героя
