Той, хто поліг за майбутнє

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено:

Той, хто поліг за майбутнє

На просторах Сибіру,
Де панує ГУЛАГ,
Народився Микола.
Снився Тризуб і стяг,
Що його він не бачив
Ще ніколи в житті,
Що крилом жовто-синім,
Наче птах, тріпотів.

…Ось уроки у школі.
Наче сад, дітвора.
Не сидиться Миколі:
Йде на схили Дністра,
У квітучі Карпати
З школярами в похід.
З цих стежин починався
Чесний Вчителя рід.

…Наче маки по полю,
Голоси-ручаї:
– Вкрали яники волю.
Хто поверне її?
Встала вся Шепетівка.
І дорослі, й дитя.
Зброя? Ні, не гвинтівка.
Тільки віра в життя.

…Інститутська в столиці.
Шаленіють менти.
Він не міг перебути.
Він не міг не піти.
Скільки радості в слові!
Скільки в серці тепла!
Хижа снайперська куля
На Майдані знайшла
Вчителя, що роками
Правду ніс до дітей.
Ще одна в цьому пеклі
Серед сотні смертей.

…Він до почестей, слави,
Величання не звик.
Оберемками клали
Учні стебла гвоздик.
….Ще були барикади.
Стяг крильми тріпотів,
Що його він не зрадив
Ніколи в житті.

Автор – Неля Кінзерська

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+