Хомяк Віктор Борисович
Короткий життєпис
Хомяк Віктор був мешканцем с. Голишів Луцького р-ну Волинської області. Працював охоронцем у приватного підприємця та господарював. Віктор Борисович був простою, непоказною людиною. Ніколи не гнався за статками. Любив природу, особливо рибалку. Майдан виявився для нього важливішим за все, бо щойно побачивши, як у Києві 30 листопада 2013 року побили мирних беззахисних студентів, сказав: «Я мушу бути там. Я за весь наш Голишів стоятиму!»
Активний учасник Євромайдану. Зранку 27 січня 2014 року його тіло знайшли повішеним на металевій конструкції «ялинки» на Майдані Незалежності у Києві. За свідченнями очевидців, на голові та руках було видно численні сліди катувань. Рідні, близькі, друзі й представники церкви переконані: чоловік – не самогубця. Станом на березень 2015 року, відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ, триває слідство.
Похований у рідному селі. Залишив стареньку матір і доньку Ірину.
Хомяку Віктору було 55 років…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Віктору Хомяку було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
