Полянський Леонід Петрович
Короткий життєпис
Полянський Леонід був етнічним поляком. Уродженець міста Жмеринка Вінницької області, працював залізничником в Жмеринці. Останні роки мешкав і працював у Києві.
Член самооборони Майдану, від грудня 2013 р. належав до Барської сотні. Загинув внаслідок вогнепального поранення в груди. Тіло було ідентифіковане в морзі № 1 (м. Київ, вул. Оранжерейна, 9).
Похований на римо-католицькому цвинтарі в Жмеринці. Залишив дружину і двоє маленьких діток.
Полянському Леоніду було 38 років…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Леоніду Полянському було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
