Небесний дизайнер
Ви чистили криницю хоч би раз?
Звільнити джерело – це, певно, втіха.
І потім пити воду із відра,
І хлюпатись, і стільки бризок, сміху!
А ви зуміли посадити сад?
Обрізати гілля, хай будуть крони!
І потім буде вранішня роса
Блищати, мов коштовності в короні.
А чи любили землю, щоб краса
Зійшла на кожен клаптик, мов картина.
Якщо посадиш і доглянеш сам,
Тобі віддячить кущик і рослина.
Ці рукотворні і живі дива,
Дизайн, немов світлини З Букінгему.
Природа мовить краще, ніж слова,
І це – неперевершені поеми.
Якщо мораль – свідомий вибір твій,
Якщо є віра і любов до ближніх.
Тоді вже не година і не дві,
А доброчинні будуть цілі тижні.
Ще якби парк! Щоб люди йшли туди,
Ставали кращі – бо природа – ліки…
Урвались мрії. Стільки он біди –
До Києва людські прямують ріки.
Там було важко. Лік страшних годин!
Наведені прицільно автомати…
Він же не воїн – просто селянин,
Він звик творити, а не воювати!
Хай буде мир, буяє хай краса,
І буде світ, немов барвиста плахта.
А він натхненно буде в небесах
Творить свої дизайнерські ландшафти.
Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка