Топій Володимир Петрович

26 квітня 1955 – 18 лютого 2014
Топій Володимир Петрович

Короткий життєпис

Топій Володимир був родом із села міського типу Судова Вишня Самбірського району Львівської області. Служив у ракетних військах в Бресті, а згодом працював водієм.

На Майдан приїхав 25 грудня, вступив до лав 12 сотні Самооборони. Шукали з 18 лютого. Обгоріле тіло загиблого із численними переломами знайшли у Будинку профспілок, де він допомагав гасити пожежу і помер за нез’ясованих обставин. ДНК-експертиза підтвердила смерть цього героя.

У Володимира залишилась донька та син, а також двоє онуків. Похований герой у рідному селі Судова Вишня.

Топію Володимиру було 58 років…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Володимиру Топію було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Google+