Арутюнян Георгій Вагаршакович
Короткий життєпис
Арутюнян Георгій був вірменином, громадянином Грузії. Народився у м. Батумі, етнічний вірменин. Отримавши посвідку на постійне місце проживання в Україні, останні роки мешкав у м. Рівне. Сім’я жила дуже бідно. Георгій планував виїхати на батьківщину у Батумі до родини, після того, як встановить пам’ятник покійній дружині, яку він втратив у 2012 році.
Був активістом обласної організації ВО «Свобода».
Загинув від кулі снайпера на барикаді біля Монумента Незалежності в Києві. Тіло загиблого перенесли до Михайлівського Золотоверхого собору.
Залишив дві повнолітні доньки від першого шлюбу і трирічну донечку Ашхен, яка стала круглою сиротою. Похований на Новому кладовищі в Рівному.
Арутюняну Георгію було 53 роки…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Георгію Арутюняну було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
