Пагор Дмитро Олексійович

10 квітня 1992 — 19 лютого 2014
Пагор Дмитро Олексійович

Короткий життєпис

Пагор Дмитро народився у с. Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області. Навчався у Кам’янець-Подільському аграрно-технічному університеті. Мешкав в м. Хмельницьку. Працював на автомийні та цікавився мототехнікою.

Був учасником мирного протесту біля будівлі СБУ в Хмельницькому. Загинув унаслідок вогнепального поранення під час стрілянини з автомата Калашникова зі сторони СБУ. Коли лунали постріли, Діма закривав собою дівчину. Був поранений у голову, невдовзі помер у лікарні.

Похований у рідному селі. Залишив батьків і брата.

Пагору Дмитру був 21 рік…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Дмитру Пагору було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Google+