Найкращі ноти

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Найкращі ноти

Присвята Ігорю Пехеньку

Він у музиці аж купався!
І зворушливі ті моменти,
Як торкались чутливі пальці
До музичного інструмента.

Жити музикою – це свято,
І зникають і стеля, й стіни,
Та, буває, в тісній кімнаті…
Не вміщається піаніно.

То й дарма – не велике горе
Є баян і гітари струни,
Є концерти в консерваторії,
Є театри… То порятунок,

То катарсис і сходи в небо,
То величність, краса глибинна,
Незбагненна душі потреба,
Що її відчуває людина.

А коли затихали звуки –
Озивалися мудрі книги:
В них козацтво і радість злуки,
В них одвічна борня й інтриги.

Нелегка українська доля,
Таємниці й легенди Криму.
На розкопках, в тісному колі,
Стільки знахідок і екстриму!

Ох той Крим! Ті дзвінкі цикади,
Тиха музика – гомін моря.
Він би там оселитись радий,
Щоб вивчати глибінь історії.

Щоб горіло в степу багаття,
Щоб намарились скіфські коні.
І щоб сонця було багато,
І щоб хвиль голубі долоні.

Тільки служба – випробування,
Та нестатки. Хіба ж не виклик?
Й відкладалося його навчання,
Та дарма – він до всього звиклий.

Тільки коні – тугі стремена…
І, можливо, не випадково
Зоопарк, циркова арена
У житті виринали й знову.

І хіба ж його власна воля,
Що в душевній нестерпний муці,
Та народжувалась із болю
Тільки музика революцій.

Бо хотілось йому пізнати
Всі життя кольори й відтінки.
Щоб вмістилося у кімнаті
Ним омріяне піаніно,

Може, й скіфи почули горді,
Анонсований вихід сольний,
Що три постріли – мов акорди,
А четвертий – то був контрольний…

І застиг молодий буревісник,
І політ він відклав на потім.
З української нашої пісні
Випадають найкращі ноти.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Очі твої – судді Присвята Михайлу Жизневському У нього ще не виросли і вуса. Ще зовсім хлопчик – світлий, білолиций… Пробач нас, друже, юний білорусе, За наглу ...
Єдина роль Присвята Сергію Нігояну Колись були б гучні овації, І сцена, й квіти, і гастролі. Та не дописано абзацу Найпершої складної ролі. Як пролунав ...
На мосту закоханих Присвята Анатолію Корнееву До чого доторкнеться, те й росте, І огірки плетуться аж до неба, В житті у нього правило просте - Для всіх прожити ...
Нащадок кошового Присвята Андрію Саєнку Нащадки кошового отамана Не осоромлять Україну й Січ, Коли ж держава – мов суцільна рана, Уся із боротьби і протиріч. ...
Сум Че Гевари Присвята Ігорю Сердюку На грудях ридав Че Гевара, Стривожений весь Кременчук. Таж Беркут – неначе татари! Ті кадри – аж душу печуть! Несли по...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+