Математика революції

Заглядають в озера зірниці,
Килими тчуть квітчасті луги.
Добрі ранки осяють дзвіниці,
І Дніпрові зітхнуть береги.

В математиці все дуже просто,
Там не схибиш – там формул ключі.
А в житті все вирішує постріл
Та вечері таємні вночі.

Заварилося там, у столиці,
Не Майдан там уже – справжня Січ.
Встиг на «бус» і Роман Варениця,
Кажуть, їхав – молився всю ніч.

Де ж та формула щастя народу
У якій із складних теорем?
І якщо розгортається спротив,
То вже воля напевно не вмре!

Дітям він найскладніші задачі
Пояснити доступно умів.
Він учитель. Він – приклад, а значить,
Він вчинити інакше не міг.

Гірко те, що у рідній країні
Вчителі – серед заробітчан.
Вони зводять фундаменти й стіни
Їх повсюди – мов добрих прочан.

Лиш доїхали – й на барикади,
Його вибір – це передова!
А вже чулося дихання зради,
І не вірили вже у дива.

Хтось подав йому щит дерев’яний,
Але що ж та фанера тонка?
І летіли “швидкі” до Майдану,
Та надія згасала тремка.

Куля знаки розставить в рівнянні:
Більше, менше, плюс, мінус, квадрат.
Як могли, рятували поранених:
Побратим, часто, більше, ніж брат.

Повідомити про помилку