Не плач, моя мамо

Опубліковано в Присвята | Позначено:

Не плач, моя мамо

Не плач, моя мамо, не плач, моя рідна,
Хоч в хату я вже не зайду.
Я з неба до тебе всім серцем прилину
І витру гіркую сльозу.

Я знаю, миленька, ти плачеш за мною,
Я знаю, що в серці пече.
Голубко, не плач, бо з твоєю сльозою
До мене життя не прийде.

Бо куля у скроні – пекуча-пекуча,
Одна ще у серці болить.
Ще бачу Вкраїну – квітуча-квітуча,
Вдихну ще повітря на мить.

Вдихну ще повітря і сотню побачу.
Ви, хлопці, не плачте, пусте…
Ви вибачте, очі уже закриваю,
Вже небо вгорі мене жде.

З усюди лунає – «Герой не вмирає!»
Домівка чекає мене,
Мене моя сотня у землю спускає,
На землю матуся паде…

Не плачте, рідненькі, до Бога я лину,
Вже сотня Небесна там жде.
Вона Україну в лихую годину
Аж з самих небес збереже!

Автор: Марія Барабаш

Споріднені та схожі сторінки:

Першому з Небесної Сотні Ти бачиш, Сергію, світає, Майдан прокидається вже. Чи встиг долетіть ти до раю, Де війн не буває й пожеж? Бо тут у нас пекло, Серьожо, Б’ют...
Мене дух правди кликав у столицю... Мене дух правди кликав у столицю, Я рвався кожен день, як птах щораз, Щоб захистити рідний край, світлицю І небо синє в неспокійний час. Бор...
Прапороносець - Не їдь туди, нехай якось без тебе… Я бачила в новинах: Київ у вогні. - Не можу, мамо. Прапор аж до неба Підніму на своїй знедоленій землі. ...
Google+