Мойсей Василь Михайлович

27 березня 1992 — 20 лютого 2014
Мойсей Василь Михайлович

Василь Мойсей. Короткий життєпис.

Василь Мойсей був мешканцем міста Луцька Волинської області. Народився у с. Зубрець Тернопільської області. На Волинь приїхав навчатися, бо тут живе його брат. Навчався в Університеті розвитку людини «Україна» у Луцьку на 4-му курсі. Був активістом організації ВО «Свобода». Був щирим патріотом, націоналістом. Мріяв про гідне майбутнє для своєї країни. “Краще вмерти вовком, ніж жити псом”, – це статус Василя Мойсея у соціальній мережі.

На Майдан Василь їздив із самого початку. Друг Крук — так його називали у Волинській сотні Самооборони. Останній раз він приїхав у Київ разом зі своїми побратимами в ніч з 18 на 19 лютого. Вранці 20 лютого на вулиці Інститутській отримав вогнепальне поранення снайперською кулею в грудну клітку. Хлопця не врятувало навіть те, що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини. Друг Звіробій, Сергій Мерчук, який витягнув Василя Мойсея з бою, коли в нього потрапила ворожа куля, не стримуючи сліз, передав останні слова Друга Крука: “Вибачте… Я вас всіх люблю”. Помер у 17-й лікарні м. Києва.
22 лютого його тіло привезли до Свято-Троїцького собору міста Луцька. У неділю, 23 лютого, після чину відспівування у соборі Василя Мойсея проводжали до місця його вічного спочинку. Ліцеїсти з блакитно-жовтим стягом, волинське козацтво, духовий оркестр, молодь з квітами та вінками, священник, побратими Друга Крука з домовиною на плечах, рідні, друзі й майже двадцять тисяч лучан прийшли розділити горе сім’ї та віддати шану Герою України. Здавалося похоронній процесії немає кінця-краю. І знову ж Гімн у виконанні багатотисячного люду. І знову ж: “Слава Україні!”, “Василь – Герой України!”, “Слава Небесній сотні”, “Слава батькам!”. Перед стелою на луцькому Меморіалі слави рідні та близькі попрощалися із Василем Мойсеєм. Молодий, вродливий, встелений квітами, зліва на грудях – передчасна весільна квітка, а поряд, на встеленому червоно-чорним стягом вікові, – коровай. “Вася, братику рідненький, ти став героєм там, на барикадах, але якою ціною… Ціною власного життя. Я горджуся тобою, бо ти справжній патріот України, я люблю тебе, братику”, – написала сестра у прощальному листі. Вона не змогла приїхати на похорон, бо перебуває далеко на чужині й у неї народилася маленька дитина. З Італії прилетіла на останнє побачення з сином згорьована мати.

Поховали Героя на Меморіальному комплексі «Вічна Слава» в Луцьку.

Василю Мойсею був 21 рік…

Нагороди та відзнаки

 
Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Василю Мойсею було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).

 
 
Медаль за жертовність і любов до України

4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

 
 
Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

 

Спогади про Василя Мойсея

Розповіді брата Героя


Розповідь сестри Героя

Розповідь матері Героя

Відеофільм про Героя від Волинської обласної ДТРК

Світлини з Василем Мойсеєм

Пов'язані сторінки:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+