Слободян Тарас Ігорович
Короткий життєпис
Тарас Слободян був родом з міста Тернополя. Працював у Тернопільському національному економічному університеті. Був неодружений.
Хлопець перебував на Майдані під час заворушень у Києві, проте потім безслідно зник. Знайшли його мертвого у лісі на Сумщині без лівої руки та без пальця на правій. Тарас Слободян помер від критичної втрати крові внаслідок вибуху. Точної дати смерті встановити не вдалось. Відомо лише, що сталось це в проміжку часу між кінцем грудня 2013 року і початком січня 2014 року.
Поховали Тараса Слободяна 5 березня 2014 року у Тернополі на Микулинецькому кладовищі.
Тарасу Слободяну був 31 рік…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Тарасу Слободяну було надано звання Героя України з відзначенням орденом “Золота Зірка” (посмертно).
4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Спогади про Тараса Слободяна
Одного разу батько із сином їхали в авто вечірнім Тернополем: «Сину, та не можна бути таким ідеалістом, життя взагалі несправедливе!» Тарас мовчить. Авто зупиняється. Перед тим як вийти, Тарас говорить: «А чому так? Так не має бути!» – і закриває двері…
Зі спогадів батька про Тараса Слободяна
