Друг Крук

Присвята Василю Мойсею

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Друг Крук

У Ворона чорні крила,
А кров червона у Ворона!
У прапорі – стільки сили,
Коли він червоно-чорний.

Блискуча рілля з-під плуга
І кров у пелюстках маків.
Там темна мільйонів туга
І голоду чорні знаки.

УПА там сліди криваві
Криївок вологий подих.
У прапорі – наша слава
І пам’ять гірка народу.

Друг Крук не ховався за спини,
У нього в душі – скрижалі,
Бо душу пекли світлини
Із давніх газет, журналів.

Де тисячі у катівнях
Пізнали принади “раю”,
Пекельна страшна Биківня, –
Трагедія нашого краю.

Казали йому: облиш-но,
Он молодь біжить на танці!
А хлопця тягнуло в гори,
Пройтися слідами повстанців.

Хоча б зачерпнути пригорщу
Отого великого духу!
А світ – це борня й інтриги,
Це сотня пожеж роздмуханих!

Йому не давали спати
Героїв забутих скити.
Як солодко, як над плато
Прапор жовто- блакитніє.

Він знав, що покірність, острах
Можна вибити клином.
Тому був постійним гостем,
Де гори і полонини.

Родину його по світу
Погнала нужда одвічна.
А Круку – щоб вільний вітер,
Та мрія й рюкзак заплічний.

Майдан – то його епоха,
То мрія про світлі зміни.
Він може й боявся… Трохи…
Та в Крука душа орлина.

З благеньким щитом, а воїн,
В тонкому бронежилеті,
Залишиться тільки спомин
І усмішка на портреті.

Він вмовк, та слова не вмовкли –
Вершина життєвої суті:
“Краще померти вовком
Ніж псом у світі бути!”

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені сторінки:

Хортиця Дніпро широкий, плесо... Маркізет Туманів над човнами у заплавах... І Хортиця! Нехай хоча б з газет Дізнаються про ту козацьку славу. Було всь...
Гайдамака Небесні знаки - то таки загадка, Пізнати їх не кожному дано. У березні, на самому початку Колись Кобзар у світ прийшов давно. Той день вес...
Він не зігнувся У храмі – спокій. Тут – ані шелесне. Свічки і ладан – він до цього звик. Дідусь його у церкві ж був священиком, А у миру – це Яків Боровик. П...
Нової України благовісник Не мостять птахи гнізд на чужині... У них же ні домівки, ані збіжжя І вирушили, двоє, до рідні, В козацький добрий край, до Запоріжжя. Не зн...
У кожного свій час проснутись Як добре прокидатися удосвіта, Як оживають звуки... І встає Спроквола сонце, і ласкавим лоскотом Пробуджує і ніжність роздає... Діди любили зе...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+