Братові на небеса

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено:

Братові на небеса

Присвята загиблому братові
Юрію Сидорчуку

Ти, брате, вмер від ран, що на Майдані
Зробили кулі снайперські страшні.
Які були думки Твої останні,
Ніколи не дізнатися мені.

В Небесну Сотню вписаний віднині
І, може, наслухаєш тишу з тиш,
Тепер вже Ти Героєм України
Десь там з небес на нас, що тут, глядиш.

Ми спілкувались, Юрку, ой, як мало:
Бо віддалі, бо клопоти свої…
Цінуєш щось, коли його не стало, –
Чи то людей, чи зрубані гаї.

Жив в Києві, не близько, все ж, від Луцька,
І не носив над головою німб,
Та в пам’яті тепер навіки людській,
В підручнику історії шкільнім!

Як страшно, що не звернешся до доці,
Що відійшов, як кажуть, за межу…
На Перше вересня на першому уроці
Про тебе, рідний, учням розкажу:

Що українцем був і завжди будеш,
Що не шукав Ти золотих підків,
Бо знав, що найцінніше в світі – люди,
Пишавсь, що з роду ти Сидорчуків!

Простих і мирних завжди українців,
Але за правду ладних йти на смерть,
З тих, що як люблять, то з чуттям по вінця,
Якщо ж ненависть – з тим чуттям ущерть!

Мені в народ Ти віру теж потроїв,
Хоч не чаклун із скандинавських саг.
Ти, брате, України став Героєм!
Як там Тобі без неї в небесах?

Автор – Микола Сидорчук

Споріднені та схожі сторінки:

Я з вами, доню, поруч, я вернувся... Присвята Юрію Сидорчуку Я з вами, доню,.. поруч, я вернувся... Яке високе, чисте синє небо... Метеликом я рук твоїх торкнуся - Живи за двох - за...
Восьмий Присвята Максиму Горошишину Він восьмим був. Але спитай-но матір: Котрого пальця вріж - той і болить. Так склалося: то дім, то інтернати, Та й...
Одеса – Київ Присвята Віктору Чернецю Одеса - Київ, Київ - Одеса, Обабіч траси, обабіч весен. Обабіч сонця - громи і зливи, Нема безстрашних, та є сміливі!...
Квітковий годинник Присвята Івану Тарасюку О Луцький замок! О краса і сила, Історії скарби, її могуть. Циганка хлопця раптом зупинила: "Ти бережи себе, дитино, теб...
На чумацьких шляхах Присвята Олександру Капіносу На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають з...
Google+