Лента за лентою

Лента за лентою набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай.

Набудував, мабуть, на два століття,
А наборовся аж на сто епох.
Вкраїнці – наче птахи перелітні,
Хоч і обдарував їх щедро Бог.

Чому вони в Італії мурують,
Чому отам за наймичок жінки?
Можливо, хтось державою керує,
Куди ж веде – йому і невтямки?

Земля ж яка! Уткне лиш Йосип гілку –
А вже, дивись, і дерево росте.
Тому вступив до Гельсинськоі спілки,
Щоб марево розсіялось густе.

А як любив він пісню – в ній же сила,
Коли розправить крила понад плай…
Враз заведе, аби лиш попросили:
“Лента за лентою
Набої подавай…”

У всі роки – на вістрі, на Майдані,
Він завжди йшов туди, де буревій
Тому і мить зустрів свою останню
Як і судилось – на передовій.

За хатою – квітують рясно груші,
Мов наречені – виструнчились в ряд.
Якщо ми разом – ми і скелі зрушимо,
Бо нам герої з Вічності зорять.

Повідомити про помилку