Першому з Небесної Сотні

Опубліковано в Присвята | Позначено: ,

Першому з Небесної Сотні

Ти бачиш, Сергію, світає,
Майдан прокидається вже.
Чи встиг долетіть ти до раю,
Де війн не буває й пожеж?

Бо тут у нас пекло, Серьожо,
Б’ють кулі підступно згори,
Прицільно і влучно. Це, схоже,
Вступили у бій снайпери.

Між пеклом, Сергійку, і раєм
Така бува відстань мала!
І, мабуть, Господь один знає,
Які нам судились діла.

Шляхи ми самі обираєм:
Рабами чи вільними буть,
Чи йти за свободу, за гідність – до краю,
Чи, очі сховавши, назад повернуть.

Про нас будуть люди судити по вчинках,
Але не забудуть ніколи Майдан,
Як з нього здіймались до Вічності, синку,
Щоб вивільнить душі свої від кайдан!

Ступивши сміливо на шлях незворотній,
Не кажучи зайвих і жалісних слів,
Ти першим з всієї Небесної Сотні
З Майдану
У Вічність
Злетів!

Між пеклом, Герою, і раєм
Завжди була відстань мала.
Майдан вже затих. Не стріляють …
Але і не меншає зла.

Стріляють у іншому місці сьогодні,
У іншому місці сьогодні горить,
А в небі чатує НЕБЕСНАЯ СОТНЯ,
І дивиться пильно на нас всіх згори –

Чи ж стали, бодай, розумнішими люди,
Чи правильний вибір зуміли зробить?
Лишаться рабами, чи вільними будуть,
І будуть в країні оновленій жить?!

Автор вірша: Анатолій Антоненко
Автор картинки: Руслан Коломієць

Присвячене Сергію Нігояну

Споріднені та схожі сторінки:

Мене дух правди кликав у столицю... Мене дух правди кликав у столицю, Я рвався кожен день, як птах щораз, Щоб захистити рідний край, світлицю І небо синє в неспокійний час. Бор...
Прапороносець - Не їдь туди, нехай якось без тебе… Я бачила в новинах: Київ у вогні. - Не можу, мамо. Прапор аж до неба Підніму на своїй знедоленій землі. ...
Мы его называли Птицей Мы его называли Птицей, Потому что такой человек, Он ведь мог на деревьях гнездиться, Там прожить то ли день, то ли век… Он мог просто в гор...
Google+