Єдина роль

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Єдина роль

Присвята Сергію Нігояну

Колись були б гучні овації,
І сцена, й квіти, і гастролі.
Та не дописано абзацу
Найпершої складної ролі.

Як пролунав найперший вистріл,
То серце рвалося до бою.
Хоч у душі він був артистом,
Та на Майдані був собою.

Де острівець знайти спокійний?
Зло – всюдисуще, стоголове,
То там, то там жорстокі війни
Виходять на всесвітні лови.

Аплодисменти вщухли… Тихо…
І впали гільзами ідеї.
Ну що ж ти, друже? Твій же вихід,
Кавказький славний Прометею!

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Очі твої – судді Присвята Михайлу Жизневському У нього ще не виросли і вуса. Ще зовсім хлопчик – світлий, білолиций… Пробач нас, друже, юний білорусе, За наглу ...
На мосту закоханих Присвята Анатолію Корнееву До чого доторкнеться, те й росте, І огірки плетуться аж до неба, В житті у нього правило просте - Для всіх прожити ...
Нащадок кошового Присвята Андрію Саєнку Нащадки кошового отамана Не осоромлять Україну й Січ, Коли ж держава – мов суцільна рана, Уся із боротьби і протиріч. ...
Сум Че Гевари Присвята Ігорю Сердюку На грудях ридав Че Гевара, Стривожений весь Кременчук. Таж Беркут – неначе татари! Ті кадри – аж душу печуть! Несли по...
Турківський прапороносець Присвята Роману Сенику На Майдані – проста вечеря, Всі тут – друзі, усі – рідня. Десь там – Турка, Вінець, Кичера, Гори Шименка й Осовня. Йог...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+