Єдина роль

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Єдина роль

Присвята Сергію Нігояну

Колись були б гучні овації,
І сцена, й квіти, і гастролі.
Та не дописано абзацу
Найпершої складної ролі.

Як пролунав найперший вистріл,
То серце рвалося до бою.
Хоч у душі він був артистом,
Та на Майдані був собою.

Де острівець знайти спокійний?
Зло – всюдисуще, стоголове,
То там, то там жорстокі війни
Виходять на всесвітні лови.

Аплодисменти вщухли… Тихо…
І впали гільзами ідеї.
Ну що ж ти, друже? Твій же вихід,
Кавказький славний Прометею!

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені сторінки:

Орлина порода Присвята Віктору Орленку Дається взнаки в бойовищах орлина порода, Вже небо Афгану його перевірило міць. Він вижив, напевно, тоді, щоб тепер дл...
Хортиця Присвята Василю Сергієнку Дніпро широкий, плесо... Маркізет Туманів над човнами у заплавах... І Хортиця! Нехай хоча б з газет Дізнаються про ту ...
Володька в окулярах Присвята Володимиру Жеребному Міст закоханих. Те освідчення. Очі з тінню чомусь тривоги, Та буває, отак, невінчані Вирушають на суд до Бога. ...
Недописана програма Присвята Сергію Бондареву Той нагороди щемний блиск... Уже минуло кілька весен. Буває, в серці ужились Донецьк, і Київ, і Одеса. Чому Одеса...
Він не зігнувся Присвята Андрію Корчаку У храмі – спокій. Тут – ані шелесне. Свічки і ладан – він до цього звик. Дідусь його у церкві ж був священиком, А у мир...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+