Спинися, мить!

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Спинися, мить!

Присвята В’ячеславу Веремію

Про таких кажуть: “Жити не вміє!”
Про таких скажуть: “Ет, диваки!”
Неспокійних часів Веремія…
Хліб медійника часом гіркий.

Треба ж бути якраз в епіцентрі,
У світлинах увічнити мить.
Якщо тратити – легко й до цента,
Якщо жити – то поруч з людьми.

Мабуть, з неба його попередили:
Перша рана. Але ж не спинивсь.
Він вирішував чітко і твердо:
Щоб людиною бути – борись!

Не ховають обличчя сміливі,
З неба видно однак кожен гріх.
Балаклави у мирному Києві?
Й він, беззбройний, один проти всіх.

Де взялися ті люди у чорному?
Хто послав їх, злякавшись світлин?
Мить, спинися, бо ти – неповторна.
Куля в спину – той постріл один…

А над Києвом небо зоріє,
Інші ловить дива об’єктив.
Веремія життя. І політ в небеса Веремія…
І махають услід йому Либідь,
Кий,
Щек
і Хорив.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Майстер Присвята Едуарду Гриневичу У добу технологій, коли все життя - в Інтернеті, І мобільний зв'язок розтікається жилами світу, У маленькій країні на...
Ашхен Присвята Георгію Арутюняну Ще складних не втямить фраз, Ще Ашхен не зна причини, Що Вкраїна і Кавказ - Дві у неї батьківщини. Тато спить, тат...
Олександр Небайдужий Присвята Олександру Щербанюку «Якби підбирала я, друже, Якесь тобі інше ім'я, Мабуть, «Олександр Набайдужий» Назвала б тоді тебе я», - Сміял...
Лента за лентою Присвята Йосипу Шилінгу Лента за лентою набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай. Набудував, мабуть, на два століття, А наборо...
Пахли деревом руки столяра Присвята Юрію Паращуку Пахнуть деревом руки столяра, Руно сиплеться золоте. Кожне дерево - це історія, Бо десятки років росте. Стовбури не б...
Google+