Спинися, мить!

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Спинися, мить!

Про таких кажуть: “Жити не вміє!”
Про таких скажуть: “Ет, диваки!”
Неспокійних часів Веремія…
Хліб медійника часом гіркий.

Треба ж бути якраз в епіцентрі,
У світлинах увічнити мить.
Якщо тратити – легко й до цента,
Якщо жити – то поруч з людьми.

Мабуть, з неба його попередили:
Перша рана. Але ж не спинивсь.
Він вирішував чітко і твердо:
Щоб людиною бути – борись!

Не ховають обличчя сміливі,
З неба видно однак кожен гріх.
Балаклави у мирному Києві?
Й він, беззбройний, один проти всіх.

Де взялися ті люди у чорному?
Хто послав їх, злякавшись світлин?
Мить, спинися, бо ти – неповторна.
Куля в спину – той постріл один…

А над Києвом небо зоріє,
Інші ловить дива об’єктив.
Веремія життя. І політ в небеса Веремія…
І махають услід йому Либідь,
Кий,
Щек
і Хорив.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

izmir eskort - eskort mersinizmir eskort - eskort mersin

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+