Сердюк Ігор Михайлович

3 листопада 1969 — 18 лютого 2014
Сердюк Ігор Михайлович

Короткий життєпис

Сердюк Ігор був мешканцем міста Кременчука Полтавської області. Підприємець, займався ремонтом квартир. Захоплювався дайвінгом. Від 1992 року активний у громадському житті, брав участь в акціях на підтримку незалежності України. Він був веселою, чесною і порядною людиною і мав друзів по всій Україні.

На Майдані Ігор був понад два місяці від самого початку протестів, член 9 Сотні загону самооборони Майдану. Як учасник віче під стінами Верховної Ради 18 лютого 2014 року, на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку разом з іншими активістами будував барикаду, носив мішки. Під час цього на них напали «тітушки» та «беркутівці». Почалася сутичка, в ході якої хтось впритул вистрелив Ігорю з обрізу в обличчя.

Залишив дружину і доньку.

Йому було 44 роки…

Нагороди та відзнаки

Золота Зірка Героя України

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Ігорю Сердюку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Медаль за жертовність і любов до України

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Google+