Нащадок кошового

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Нащадок кошового

Присвята Андрію Саєнку

Нащадки кошового отамана
Не осоромлять Україну й Січ,
Коли ж держава – мов суцільна рана,
Уся із боротьби і протиріч.

Кость Гордієнко став на бік Мазепи
І не злякався лютого Петра.
Вже скільки болю прокотило степом –
Тепер нащадкам битися пора.

Глибинна суть – «Свободу не спинити!».
Армійську каску взяв – і на Майдан.
Що ж за козак, якщо не вміє битися,
Коли на землю сунеться біда?!

Йому в житті судилось три майдани.
Бо шлях до волі – терни вздовж узбіч.
Лиш боротьба рятує від кайданів.
І він лишався… Ще…Іще на ніч…

Таж як без нього 8-а барикада?
А 7-а сотня? Хто, якщо не він?
Тепер лякають моторошні кадри,
Де вибухи й щитів гарчання-дзвін.

Він, на передовій, ще й в окулярах
(Лишились з «помаранчевих» часів).
А над Майданом – грізні чорні хмари
Й рішучість у мільйонах голосів.

Шабель нема – то підуть врукопашну,
Облиті з водомета – то дарма.
Він роду не зганьбив – боровсь відважно,
Та снайпер вцілив – підло, крадькома.

Він дихав спрагло, вражений в легені.
Цей волі подих – солодко-гіркий.
Звичайний хлопець. Не шляхтич. Не геній.
Сини лишились – справжні козаки!

Подався в небеса, до отамана,
До праведного доброго коша.
Ці імена – то слава й вічна рана,
Народу це гартована душа.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені сторінки:

За Український Прапор Присвята Володимиру Рибаку Не дай, Боже, чекати на звістку, Де реве озвіріла юрба. Людолови на вулицях міста, Що зросли на чужинських хлібах. ...
Богородиця Присвята Миколі Паньківу Він заніс Богородицю в дім І голубка постукала в шибку. Ой літа - проминають так швидко, Ніби кола пливуть по воді. ...
Гайдамака Присвята Володимиру Наумову Небесні знаки - то таки загадка, Пізнати їх не кожному дано. У березні, на самому початку Колись Кобзар у світ п...
Він не зігнувся Присвята Андрію Корчаку У храмі – спокій. Тут – ані шелесне. Свічки і ладан – він до цього звик. Дідусь його у церкві ж був священиком, А у мир...
Компас бентежного серця Присвята Олексію Братушці Лиш компас та рюкзак заплічний, І піші мандри цілий день! У 21 сторіччі Кудись дорога та веде. І кожен камінь, яр, ...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+