Небо падає, Устиме, подивися!

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено:

Небо падає, Устиме, подивися!

Присвята Устиму Голоднюку

Небо падає, Устиме, подивися!
Вже на сході полум’я багряне,
Горе й смуток по Вкраїні розлилися
І надія наша, наче квітка, в’яне.

Небо падає, Устиме! Звір вже поряд
Лязгає зубами на порозі.
Холодить його кривавий погляд…
Він не спить, він завжди насторозі.

Небо падає, Устиме! Ми самотні…
Ті, хто дупи гріють в кабінетах,
Розв’язали руки путлерській мерзоті,
Зраджуючи тих, хто жив в наметах.

Небо падає, Устиме! Як Наш Отче?
Чи зійде на нас Велична ласка?
Най згадає про лютневі ночі,
Покажи Йому пробиту каску.

Небо падає, Устиме! Потримай-но! –
Як же хочеться відчути запах волі!
Треба діяти рішуче і негайно!-
Та без наших янголів ми кволі.

Ми – безпомічні сторонні перехожі…
Небо падає, Устиме! Допоможеш?…

Автор – Юлія Рудановська.

Споріднені та схожі сторінки:

Восьмий Присвята Максиму Горошишину Він восьмим був. Але спитай-но матір: Котрого пальця вріж - той і болить. Так склалося: то дім, то інтернати, Та й...
Одеса – Київ Присвята Віктору Чернецю Одеса - Київ, Київ - Одеса, Обабіч траси, обабіч весен. Обабіч сонця - громи і зливи, Нема безстрашних, та є сміливі!...
Квітковий годинник Присвята Івану Тарасюку О Луцький замок! О краса і сила, Історії скарби, її могуть. Циганка хлопця раптом зупинила: "Ти бережи себе, дитино, теб...
На чумацьких шляхах Присвята Олександру Капіносу На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають з...
Спинися, мить! Присвята В’ячеславу Веремію Про таких кажуть: "Жити не вміє!" Про таких скажуть: "Ет, диваки!" Неспокійних часів Веремія... Хліб медійника часом...
Google+