Небо падає, Устиме, подивися!

Опубліковано в Присвята | Позначено: ,

Небо падає, Устиме, подивися!

Небо падає, Устиме, подивися!
Вже на сході полум’я багряне,
Горе й смуток по Вкраїні розлилися
І надія наша, наче квітка, в’яне.

Небо падає, Устиме! Звір вже поряд
Лязгає зубами на порозі.
Холодить його кривавий погляд…
Він не спить, він завжди насторозі.

Небо падає, Устиме! Ми самотні…
Ті, хто дупи гріють в кабінетах,
Розв’язали руки путлерській мерзоті,
Зраджуючи тих, хто жив в наметах.

Небо падає, Устиме! Як Наш Отче?
Чи зійде на нас Велична ласка?
Най згадає про лютневі ночі,
Покажи Йому пробиту каску.

Небо падає, Устиме! Потримай-но! –
Як же хочеться відчути запах волі!
Треба діяти рішуче і негайно!-
Та без наших янголів ми кволі.

Ми – безпомічні сторонні перехожі…
Небо падає, Устиме! Допоможеш?…

Автор – Юлія Рудановська.
Присвячене Устиму Голоднюку.

Споріднені та схожі сторінки:

Першому з Небесної Сотні Ти бачиш, Сергію, світає, Майдан прокидається вже. Чи встиг долетіть ти до раю, Де війн не буває й пожеж? Бо тут у нас пекло, Серьожо, Б’ют...
Мене дух правди кликав у столицю... Мене дух правди кликав у столицю, Я рвався кожен день, як птах щораз, Щоб захистити рідний край, світлицю І небо синє в неспокійний час. Бор...
Прапороносець - Не їдь туди, нехай якось без тебе… Я бачила в новинах: Київ у вогні. - Не можу, мамо. Прапор аж до неба Підніму на своїй знедоленій землі. ...
Google+