Шостий з Гуриків

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Шостий з Гуриків

Присвята Роману Гурику

Снігу плавились кучугури,
Дим їдкий гриз холодні стіни.
Сходив в небо вже шостий Гурик,
Що боровся за Україну.

А на нього моря чекали,
А не щупальця водометів.
Навігація і штурвали,
Небо в зорях з хвостом комети.

Та шторми виростали з штурмів,
Аж тремтіла благенька сцена.
Ніч писала свої ноктюрни,
Перевершуючи Шопена.

В хлопця якось усе – екстерном:
Танці, плавання, психологія.
Та плелися вінки із терну,
Приготовлені в чорнім логові.

«Я, родина і Батьківщина», –
Три карпатські шпилі на грудях.
«Щоби добре жилось людині,
Ще й двигун у нас вічний буде!».

«Завдамо тому Беркуту перцю,
Увесь світ на сьогодні з нами!»
Та …завмерло лунке джерельце
Під мальованими шпилями.

Стільки відчаю… Стільки болю…
Шостий з Гуриків – шкереберть…
Запис «Зараз або ніколи…
На Грушевського всі… На смерть…»

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені сторінки:

Хананаміті Присвята Дмитру Максимову Білий голуб присів на камінь, Де стелилась хананаміті. Між планетами, між містами, Білий ангел, дорога квітів. Жив ...
Нащадок кошового Присвята Андрію Саєнку Нащадки кошового отамана Не осоромлять Україну й Січ, Коли ж держава – мов суцільна рана, Уся із боротьби і протиріч. ...
На чумацьких шляхах Присвята Олександру Капіносу На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають з...
Він не зігнувся Присвята Андрію Корчаку У храмі – спокій. Тут – ані шелесне. Свічки і ладан – він до цього звик. Дідусь його у церкві ж був священиком, А у мир...
За Український Прапор Присвята Володимиру Рибаку Не дай, Боже, чекати на звістку, Де реве озвіріла юрба. Людолови на вулицях міста, Що зросли на чужинських хлібах. ...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+