Нової України благовісник

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Нової України благовісник

Присвята Володимиру Кіщуку

Не мостять птахи гнізд на чужині…
У них же ні домівки, ані збіжжя
І вирушили, двоє, до рідні,
В козацький добрий край, до Запоріжжя.

Не знали, як складеться в них життя,
Зв’язок з УПА – то вже немов печатка,
Була “десятирічка” непроста,
Тепер, з любов’ю, все почнуть спочатку.

Ті шістдесяті…злидні і жура,
От син у них – ото насправді свято,
Та мусили його (це ж не з добра!)
На «трохи» відвезти до інтернату,

Все ж доля за терпіння воздає,
Став сам собі – надія і підмога.
Казав він часто: все у нього є,
Бо в ті лихі часи не мав нічого.

І, мабуть, від батьків у спадок син
Дістав жагу до волі – то у генах!
Хто раз хоч докопався до глибин,
То збереже назавжди сокровенне.

Він все робив отак, щоб на віки,
Бо що не українець – то господар.
А про Майдан почув – то залюбки
Одразу приєднався до народу.

Стрибай-но, Урмо, їдемо, скоріш!
Чотирилапі теж борці бувають.
Бо гідність не купити нам за гріш –
Якщо розгубиш – то не позбираєш!

Щасливий був – відстоює права!
Отут, у гущі, де народу сила.
Та вже без нього виросте трава –
Беззбройного, враз кулею скосило…

Спурхнули мрії – сіли на гілля.
Вони ще заспівають гарну пісню.
І буде промінь сяяти здаля –
Нової України благовісник.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Восьмий Присвята Максиму Горошишину Він восьмим був. Але спитай-но матір: Котрого пальця вріж - той і болить. Так склалося: то дім, то інтернати, Та й...
Одеса – Київ Присвята Віктору Чернецю Одеса - Київ, Київ - Одеса, Обабіч траси, обабіч весен. Обабіч сонця - громи і зливи, Нема безстрашних, та є сміливі!...
Квітковий годинник Присвята Івану Тарасюку О Луцький замок! О краса і сила, Історії скарби, її могуть. Циганка хлопця раптом зупинила: "Ти бережи себе, дитино, теб...
На чумацьких шляхах Присвята Олександру Капіносу На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають з...
Спинися, мить! Присвята В’ячеславу Веремію Про таких кажуть: "Жити не вміє!" Про таких скажуть: "Ет, диваки!" Неспокійних часів Веремія... Хліб медійника часом...
Google+