Срібний хрестик

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Срібний хрестик

Присвята Андрію Черненку

На душі – ще рубці від ран,
Та любов йде крізь зими й весни…
Виряджаючи на Майдан,
Одягла йому срібний хрестик.

Срібний хрестик – це оберіг,
Хай примножиться його сила.
На Майдан – із усіх доріг,
Тільки кулі людей косили.

Люди ж мирні – мов зграя птиць,
Всі злетілись отак, без зброї,
Та із вікон, з дахів, з бійниць
Вже націлилися в героїв.

Наполоханий сніг метавсь,
Наче пір’ячко з крил побитих.
Благородна у них мета:
Небо й сонце, і вільно жити.

Срібний хрестик. Тепло на нім
Ще не вистигло з рук коханих.
І здавалось, усі святі
Вийшли з храмів – і тут, на Майдані.

Тиша більше лякає, ніж грім.
Кадри моторошні з екрана.
Ні дзвінка! Цілу ніч цей стрім…
Срібний хрестик прилип до рани…

До собору летіла… – Де?
Перебита пташина зграя.
Срібний хрестику! День гряде!
Та герої не помирають!

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Очі твої – судді Присвята Михайлу Жизневському У нього ще не виросли і вуса. Ще зовсім хлопчик – світлий, білолиций… Пробач нас, друже, юний білорусе, За наглу ...
Єдина роль Присвята Сергію Нігояну Колись були б гучні овації, І сцена, й квіти, і гастролі. Та не дописано абзацу Найпершої складної ролі. Як пролунав ...
На мосту закоханих Присвята Анатолію Корнееву До чого доторкнеться, те й росте, І огірки плетуться аж до неба, В житті у нього правило просте - Для всіх прожити ...
Нащадок кошового Присвята Андрію Саєнку Нащадки кошового отамана Не осоромлять Україну й Січ, Коли ж держава – мов суцільна рана, Уся із боротьби і протиріч. ...
Сум Че Гевари Присвята Ігорю Сердюку На грудях ридав Че Гевара, Стривожений весь Кременчук. Таж Беркут – неначе татари! Ті кадри – аж душу печуть! Несли по...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+