Сторінки з позначкою “Роман Гурик”

Снігу плавились кучугури, Дим їдкий гриз холодні стіни. Сходив в небо вже шостий Гурик, Що боровся за Україну. А на нього моря чекали, А не щупальця...

Є люди, життя яких весь час мчиться… Вони – оптимісти. Вони горять самі, й запалюють навколо себе інших. Це лідери по життю… Роман був саме з таких.

Він умів ставити непрості завдання своїм співрозмовникам, спостерігати за ходом їхнього мислення, ставити нові і нові запитання, які заводили у глухий кут.

Роман Гурик був студентом філософського факультету Прикарпатського університету. Загинув від кулі снайпера у скроню під час зіткнень на вул. Інститутській.