Фортуна

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Фортуна

Присвята Анатолію Жаловазі

У спорті так: то фатум, то фортуна,
І мрії про великий, справжній спорт.
То у житті потужний порятунок,
Гучний і світлий зоряний акорд.

А як прийняти те, що не судилось?
Все ж знаєш, що причетний – тим живеш!
Йдучи угору – вибудуй перила,
Бо за тобою інші йтимуть теж.

Гандбол подарував чудову юність,
Поїздки, мандри – світ увесь до ніг!
Та чорне й біле раптом перетнулось,
Але він сильний – вистояти зміг.

І знов по світу. Адже має руки,
А майстер – він ніде не пропаде.
Тепер він батьку вдячний за науку,
А там – і власний дім собі зведе.

Тут все його – оці м’які отави,
Ці верби і густа над ними синь…
Медалі вряд… Була спортивна слава,
Але у нього Львів є і Волинь!

У нього є над горами світанок,
І є тризуб у нашому Гербі.
Від першого до другого Майдану
Себе й на мить не зрадив у собі.

А якщо хтось намислив нехороше,
То стануть, мов команда, як один!
Він на Майдан поїхав – не за гроші,
У брата – донька! Хто ж, якщо не він?

Так поспішав… Забув про документи…
Устиг… Поїхав… Прямо в гущу зла…
Не до прощань і не до сентиментів…
Зелена каска… Та не вберегла…

Йому судилось впасти в тому герці.
В очах – немовби космос умістивсь!
І синові слова у батька в серці:
“Гордитимешся мною ще колись!”

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Майстер Присвята Едуарду Гриневичу У добу технологій, коли все життя - в Інтернеті, І мобільний зв'язок розтікається жилами світу, У маленькій країні на...
Ашхен Присвята Георгію Арутюняну Ще складних не втямить фраз, Ще Ашхен не зна причини, Що Вкраїна і Кавказ - Дві у неї батьківщини. Тато спить, тат...
Олександр Небайдужий Присвята Олександру Щербанюку «Якби підбирала я, друже, Якесь тобі інше ім'я, Мабуть, «Олександр Набайдужий» Назвала б тоді тебе я», - Сміял...
Лента за лентою Присвята Йосипу Шилінгу Лента за лентою набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай. Набудував, мабуть, на два століття, А наборо...
Пахли деревом руки столяра Присвята Юрію Паращуку Пахнуть деревом руки столяра, Руно сиплеться золоте. Кожне дерево - це історія, Бо десятки років росте. Стовбури не б...
Google+