Фортуна

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Фортуна

У спорті так: то фатум, то фортуна,
І мрії про великий, справжній спорт.
То у житті потужний порятунок,
Гучний і світлий зоряний акорд.

А як прийняти те, що не судилось?
Все ж знаєш, що причетний – тим живеш!
Йдучи угору – вибудуй перила,
Бо за тобою інші йтимуть теж.

Гандбол подарував чудову юність,
Поїздки, мандри – світ увесь до ніг!
Та чорне й біле раптом перетнулось,
Але він сильний – вистояти зміг.

І знов по світу. Адже має руки,
А майстер – він ніде не пропаде.
Тепер він батьку вдячний за науку,
А там – і власний дім собі зведе.

Тут все його – оці м’які отави,
Ці верби і густа над ними синь…
Медалі вряд… Була спортивна слава,
Але у нього Львів є і Волинь!

У нього є над горами світанок,
І є тризуб у нашому Гербі.
Від першого до другого Майдану
Себе й на мить не зрадив у собі.

А якщо хтось намислив нехороше,
То стануть, мов команда, як один!
Він на Майдан поїхав – не за гроші,
У брата – донька! Хто ж, якщо не він?

Так поспішав… Забув про документи…
Устиг… Поїхав… Прямо в гущу зла…
Не до прощань і не до сентиментів…
Зелена каска… Та не вберегла…

Йому судилось впасти в тому герці.
В очах – немовби космос умістивсь!
І синові слова у батька в серці:
“Гордитимешся мною ще колись!”

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені сторінки:

Зелений фронт Деревам у парку ламали руки, Тріщали аж суглоби. А листки Тремтіли, споглядаючи ті муки, А дерево ж таке росте роки! І лиш єдина зграйка неба...
Козачата Ми здолаємо все гуртом. Разом ми непоборна сила. Всі тоді «Як не я, то хто?", На Майдан ідучи, говорили… Повно гнізд у Дніпрових плавнях, Ж...
Три кожухи Ох, жартівник! Навколо смерть, а він не слуха! "Я на майдані тут ходжу у трьох кожухах!" А ті кожухи - то броня, то добрий захист, У Стрийські...
Богородиця Він заніс Богородицю в дім І голубка постукала в шибку. Ой літа - проминають так швидко, Ніби кола пливуть по воді. Може, знала якусь таїну ...
Його любила Терпсіхора Його любила Терпсіхора, Він був закоханий в хіп-хоп. Тоді вмовкали древні хори, - Там тіла музика і стоп. Він танцювати вчив: ану ж бо! Ті ...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+