Непрочитаний вірш

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Непрочитаний  вірш

Присвята Олегу Ушневичу

– Дідусю Остапе, бабусю Анно,
Скажіть, чи у вас є найбільше бажання?
А дід усміхався смиренно: “Дитино,
Щоб незалежна була Україна!”…

Як спогади бентежили малого,
Той відгомін часів ОУН, УПА.
Поневіряння, нелегкі дороги,
Де не один загинув чи пропав.

П’ятнадцять літ! Той холод Магадану,
Коли Вкраїна марилась у снах.
У них були тоді свої майдани –
Висока в незалежності ціна.

Ще біль не вщух, і ще чимало свідків,
Ще пам’ять береже карпатський ліс.
І згодом, де б не був на заробітках,
З собою прапор хлопець завжди віз.

І там, на португальському балконі,
Цвіли вкраїнські наші кольори.
Ніхто його у тім не переконував:
У нього серце правдою горить.

А тут якраз трапляється й робота –
Та Київ кличе: черговий протест!
Він їде знову з хлопцями боротися,
Він мусить з ними пронести цей хрест!

Так трапилось: зустрів жадану долю,
І віршами мережив сторінки.
І де ж тепер ти, чарівнице Олю?
Таж то для тебе – пристрасні рядки?

А тут – борня… Передову б утримати!
Контузії, і вибухи, і дим!
Він полум’я гасив на побратимах,
А кулі шаленіли понад ним.

Ні зупинитись, ні перепочити –
Назад усі вже спалені мости.
Одне шкода: що вірші не прочитані,
Освідчитись коханій він не встиг.

Чому в дуби влучає блискавиця?
Бентежить вчений люд загадка ця.
А кулі теж на вулицях столиці
Влучали в найзапекліші серця…

– Дідусю Остапе, бабусю Анно!
Битва за волю, мабуть, остання…
Будемо разом у небі безмежнім,
Наша Вкраїна – повік незалежна.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Очі твої – судді Присвята Михайлу Жизневському У нього ще не виросли і вуса. Ще зовсім хлопчик – світлий, білолиций… Пробач нас, друже, юний білорусе, За наглу ...
Єдина роль Присвята Сергію Нігояну Колись були б гучні овації, І сцена, й квіти, і гастролі. Та не дописано абзацу Найпершої складної ролі. Як пролунав ...
На мосту закоханих Присвята Анатолію Корнееву До чого доторкнеться, те й росте, І огірки плетуться аж до неба, В житті у нього правило просте - Для всіх прожити ...
Нащадок кошового Присвята Андрію Саєнку Нащадки кошового отамана Не осоромлять Україну й Січ, Коли ж держава – мов суцільна рана, Уся із боротьби і протиріч. ...
Сум Че Гевари Присвята Ігорю Сердюку На грудях ридав Че Гевара, Стривожений весь Кременчук. Таж Беркут – неначе татари! Ті кадри – аж душу печуть! Несли по...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+